В залежності від виду діяльності підприємства Державні санітарні норми та правила в Україні визначають певну відстань від території промислового об’єкту до межі найближчої житлової забудови, але не прописують певних методик, що робити у випадку, якщо ця забудова йде ззовні і підприємство ніяк на це впливати не може. Таким чином виникає проблема, особливо це характерно для великих міст з інтенсивною забудовою – ще вчора СЗЗ була витримана, а сьогодні вже будується житловий комплекс, і це стає проблемою саме промислового підприємства.
Станом на сьогодні така ситуація вирішується офіційним шляхом через отримання Висновку Держпродспоживслужби України, в якому встановлюються нові реальні межі санітарно-захисної зони підприємства за всіма напрямками. За потреби ці межі скорочуються у напрямку житла, якщо норматив не витримується. І навіть якщо норматив витримано – треба розуміти, що підприємство не захищене від зовнішньої забудови до тих пір, поки хоча б один раз за свою історію не виконає таку роботу, встановивши власну СЗЗ навколо себе.
Крім того, є процедура затвердження меж санітарно-захисної зони, коли при відсутності житлової забудови підприємство закріплює за собою певну відстань навколо власного майданчику, офіційно фіксуючи її у відповідному проекті та Висновку, що у подальшому не дасть змоги отримати дозвіл на будівництво житла на цій території. Затвердження або скорочення санітарно-захисної зони – це за сутністю та ж сама робота, тільки різні назви матеріалів обґрунтування, де метою для виробничого підприємства є офіційне закріплення за собою певної території навколо себе з її науковим проектним підкріпленням та легальним перетворенням на санітарно-захисну відстань, де за нормами законодавства не може бути житла.
Чому це проблема саме виробничого підприємства, питання риторичне. Але, ця процедура працює насправді – і це гарна новина, на наш погляд. Крім того, у разі факту порушення санітарно-захисної зони від нормативу, підприємство не зможе отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки територіальні органи Держпродспоживслужби не дадуть погодження на видачу такого дозволу у разі наявності житла поблизу такого підприємства, з рекомендацію знову ж таки пройти дану процедуру. А працювати без дозволу на викиди потенційно небезпечно, оскільки може привести до призупинки діяльності підприємства через суд з Держекоінспекцією України, не говорячи вже про штрафи за шкоду навколишньому середовищу.
За останні три роки вже існує легальна практика ринку з коригування меж санітарно-захисних зон промислових об’єктів, всі етапи займають 5-6 місяців. Робота включає в себе:
- розробку матеріалів обґрунтування зменшення розміру санітарно-захисної зони підприємства;
- отримання акту санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта від ГУ Держпродспоживслужби у відповідній області;
- отримання протоколу державної санітарно-епідеміологічної експертизи та звіту про результати робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи від ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»;
- отримання Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи матеріалів обґрунтування зменшення розміру санітарно-захисної зони підприємства як кінцевого етапу даної процедури.
Будемо раді співпраці за даним напрямком послуг, консультуємо безкоштовно, надаємо лояльні умови оплати. І закликаємо наших шанованих потенційних клієнтів підходити до питання заздалегідь, оскільки швидко пройти цю процедуру не є можливим. Також, рекомендуємо замовляти її «під ключ» офіційним договором, де будуть чітко прописані всі етапи надання складових послуг та визначена відповідальність сторін!
Пропонуємо скористатись нашим досвідом при проектуванні скорочення санітарно-захисної зони (СЗЗ) підприємства, та запрошуємо до безкоштовної попередньої консультації.